Алича, жердель чи Пуміселект: підщепи для сливи, абрикоса й персика
Сливу, абрикос, персик і нектарин вирощують на різних підщепах, і від вибору залежать сила росту дерева, строк вступу в плодоношення та вимоги до ґрунту. Для кісточкових правильно підібрана підщепа не менш важлива, ніж сорт: саме коріння визначає, чи впорається дерево з вашим ґрунтом. У цій добірці — сіянці аличі, сіянці жерделі, тобто дикого абрикоса, і карликова підщепа Пуміселект.
Чим відрізняються підщепи
Алича — універсальна сильноросла підщепа насамперед для сливи, яку також використовують для абрикоса й персика. Вона невибаглива й краще за інші підщепи кісточкових переносить важкі та тимчасово перезволожені ґрунти. Дерева на ній довговічні й добре закріплюються в ґрунті.
Жердель — природна підщепа для абрикоса з найкращою сумісністю, придатна також для персика й сливи. Глибоке коріння робить дерева посухостійкими, проте близьких ґрунтових вод і застою вологи жердель не терпить.
Пуміселект зменшує силу росту, тож дерева виходять компактними, рано плодоносять і зручні в догляді. Плоди на ній добре забарвлюються, а невисоку крону легко обрізати. Коріння поверхневе, тому потрібна опора, а важкі перезволожені ґрунти цій підщепі не підходять.
Практичні поради
- На легких сухих ґрунтах обирайте жердель, на важчих і вологіших — аличу, а для невеликої ділянки чи інтенсивного саду — Пуміселект.
- Після посадки вкоротіть підщепи й рясно полийте — це прискорить приживлення.
- Окуліровку кісточкових проводять улітку, коли кора добре відстає; у суху погоду за кілька днів до щеплення підщепи полийте.
Для вишні й черешні є окрема добірка — підщепи для черешні й вишні. Усі підщепи — в розділі підщепи для саджанців.